Українські роки

     Інколи хочеться про все забути, качнути серіал — і піти на дно. 
       Натрапив був на британський Years and Years (Роки).
Подивився хвилин двадцять першої серії. Щось таке, фантастика — не фантастика, футурологічний екскурс від 2019-го й на наступні років п’ятнадцять-двадцять.
     У центрі сюжету британська жінка-політик, я так зрозумів, майбутній прем’єр-міністр. Відверта, епатажна, цинічна навіть, — мовляв, на Ізраїль з Палестиною їй насрати, й таке інше. Перші вибори в парламент програла, далі, мабуть, надолужить. Продовження

Опубліковано в категорії: Війна, Політика | Позначки: , | 1 коментар

Пилова буря

     Біле небо й червоне кружальце сонця в рожевому сяйві, й випрасувані зимові штани з курткою на мотузці — туди-сюди на жорсткому вітрі. Повітря ріже очі й, узагалі, якийсь довкруг негаразд.
     На вулиці майже всі в масочках, швидко перебігають туди-сюди й визирають зашуганими очима. Коронавірус, як чорт, — ніхто не бачив, але всі бояться.
     Сильний запах гару надвечір. Кажуть, горить чорнобильська зона. Продовження

Опубліковано в категорії: Нумізматика | Позначки: | Прокоментуй!

Невеселі часи

     Вмикав телевізор, бачив Славу Вакарчука. Підстриженого, в костюмі… — в кулуарах Верховної Ради прояснював позицію фракції з приводу голосування за Постанову про продовження дії Закону про особливий статус Донбасу.
     Виглядав як заправський політик і говорив як заправський політик. Що тільки картавив як завше. Так і вчувалися інтонації знайомих пісень.
     «Гівняні, браття, часи настали…»
     Ну, в смислі, «веселі», але такими часи були за Ющенка президента, в епоху протистояння Тимошенко з Порошенком і двохмісячних коаліціад. А нинішні часи аж ніяк веселими не назвеш. Що є дивним. Клоун при владі, а часи невеселі.
Продовження

Опубліковано в категорії: Політика | Позначки: , | Прокоментуй!

Цирк на дроті

       Ближче до другого туру виборів виникло відчуття іреальності. Здалося, що потрапив в якийсь інший, паралельний світ, в якому не діє логіка світу, в якому живу.
       Не можуть же люди й справді проголосувати за героя телесеріалу.
Дорослі ж начебто люди, притомні. Мають же розуміти, що актор є актор — йому принесли написаний кимось сценарій, він вивчив роль, режисер розтлумачив, як треба зіграти, — він і зіграв. Продовження

Опубліковано в категорії: Вибори, Політика | Позначки: | Прокоментуй!

Ціна України

       Якось був натрапив на Віоліті на лот з золотою чешуйкою — «золотим в чверть угорського» московського царя Олексія Михайловича. Маленька монетка, менша за нинішні десять копійок, вагою 0,8 грама, неправильної форми й незугарна. Виготовлялися такі чешуйки за «проволочною технологією» — золоту проволоку різали на шматочки, які затискували в штемпелі й згори вдаряли ковадлом. Розмір штемпеля перевищував розмір заготовок, тому зображення поміщалася частково.
        Але раритет. На аукціоні пішла за 177 тисяч 600 гривень.      Продовження

Опубліковано в категорії: Історія, Політика | Прокоментуй!

Купання Шуги

       В сімейному нашому котячому рейтингу Шуга займала, мабуть, останнє місце. Маленька, сіра й невиразна. Шугана. Тому й Шуга.
       Був у неї братик Шугастик, такий же сірий і гладкошерстий, тільки котик. Разом гралися, сиділи під сонечком на підвіконні й спали на канапі. Але Шугастика взяла жіночка з Бучі. Була вона вся в сірому й сумочку мала сіру й котика підібрала собі такого ж сірого. А Шугу ніхто не брав, скільки не виносили. Так і залишилася з нами. Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: | Прокоментуй!

Подруга з-за кордону

Париж 14       До дружини приїжджала подруга, яка вийшла заміж у Канаду. Летіла з пересадкою в Амстердамі. Дружина хвилювалася, що могли бути ускладнення через теракти в Парижі.
       Але нічого такого вона й не помітила. Патрулів якихось з собаками… — в аеропорту, розповідала, повсюди негри з арабами, як завжди. На тиждень-другий заїхала у Францію до знайомих-родичів чоловіка. Бідкалася, що відтоптала ноги в Луврі. Привезла справжньої діжонської гірчиці.
       На нас дивилася очима великими й трохи дикуватими. Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Політика | Позначки: , , | 1 коментар

Жабомишедрачка

жаба їсть мишу       Сиджу в себе за комп’ютером й чую, як позаду щось шкребеться. Миша, думаю, — але гучно так шкре-шкребеться, — ну, думаю, не інакше, як щур. Десь за кріслом… біля пічки… — й раптом я втямлюю, що повинен побачити те, що шкребеться, якщо гляну за крісло. На якусь мить стримую себе, потім рвучко стаю на ноги, на ходу розвертаючись, упираюся долонями в бильце, зазираю за крісло — й бачу здоровенну зелену жабу.
       Жабисько без поспіху заклигує під пічку, де в темряві мирно догнивають минулорічні гарбузи.
       Переводжу подих. Продовження

Опубліковано в категорії: Особисте, Тварини | Позначки: , , | Прокоментуй!

Пікнік на узбіччі

 DSCN2608-к    Після Великодня завітали на наше місце під горбами в лісі. Як було з усього видно, на свята там погуляли.
     Охололе темне огнище було понавтикане кількома десятками недопалків, причому, лише двох марок — ядуче-червоними фільтрами «Прилук» і тоненькими білого «Кемела». Під столиком валялася порожня пляшка з-під десертного вина. Поодинокі кущики квітки сон, які ми виявили на горбах минулого разу, були вирізані. Й територія в радіусі кількох метрів була всіяна великими блискучими кружальцями конфетті. За десяток же метрів під деревом валялася розірвана упаковка з-під презервативів.
     Одне слово, зрозуміло.
     Довкруг було спокійно й тихо, — на схилах пагорбів здіймалися в небо стрімкими жовтавими стволами сосни. Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Природа | Позначки: | Прокоментуй!

Струмок у лісі ранньої весни

Ліс-14     Дзюркотить вода й пахне прілим листям, — й доносяться час від часу пронизливі крики чорного дятла, — струмок живе своїм життя, широкими меандрами поволі долає низину лісу — що влітку, що взимку, що ранньої весни, — й глибоко йому до того байдуже, чи бачить хтось з людей, як він тече, чи ні.
     Чи в курсі люди, які вважають себе господарями цього лісу й цієї планети, — що знає й що приховує ця земля.
Продовження

Опубліковано в категорії: Природа | Прокоментуй!

Приблудна сіра кішка

     Наприкінці зими якось, увечері, повертався з дочкою додому. Сніг уже розтанув. На вулиці було понуро й слякітно, — й над асфальтом, освітленим ліхтарями, нависали темні крони дерев.
     Раптом звідкись знизу-збоку долинув нявкіт.
     — Ой, киця! — вигукнула дочка.
     У затемненому просторі під деревами й парканом зблиснули очі. Й за мить на світло вибігла пухнаста сіра кішка з чахлим хвостом.
     Дочка потягнулася до неї руками, — й це був момент непоправний. Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: , | Прокоментуй!

Весна в яру

Весна     На вулиці — весна. Пахне смертю.
     Свіжий вітер з-над асфальту — порожні пластикові пляшки й целофанові пакетики серед вижохлої трави, — й темні стовбури дерев на схилі яру.
     Поволі спускаюся донизу сходами алейки.
     Прохолодно-вологе металеве бильце долонею — промерзла й відтала земля внизу й збоку, — й грудки почорнілого снігу з іншого боку на схилі. Брудні й пошарпані прямокутники цементних брил під ногами.
     Й подихом свіжого повітря — вітер над бруківкою на Інститутській, щити й каски, — короткі лункі постріли, як удари батога, — й запах смерті довкруг.
     Й іншим подихом — усе звіявся, наче й не було.
     Мертве сіре листя на схилі яру, з-під якого вже пробиваються тендітні паростки зеленої трави.

Опубліковано в категорії: Майдан, Особисте | Позначки: , | Прокоментуй!