Коли по розпеченому асфальту «варшавки» між Немішаєвим і Микуличами несешся спершу донизу, а потім злітаєш догори, ставок у долині виникає на мить, як фото в слайд-шоу, — вирізняється дзеркалом води й вигином берега, над яким нависають крони дерев, — і зникає.
Усе життя — слайд-шоу.
Кудись несешся в автомобілі, визираючи через віконця очей, — серед безперервної вервечки картинок, облич, подій, думок… — які виринають звідкись, вирізняються на мить і розшаровуються… поступаючись новим картинкам… обличчям…
Й хочеться інколи втримати якусь світлину, зупинити й розгорнути на всі кілька тисяч пікселів.
До цього ставу ми часто виїжджаємо на велосипедні прогулянки. Спершу треба проминути автотрасу Київ-Ковель. Якийсь час стоїмо на обочині й чекаємо, коли можна буде перейти дорогу. Автомашини виникають на вершинах пагорбів з обох боків, спочатку вони наче іграшкові, але швидко збільшуються й насичуються деталями й кольорами, — й за мить проносяться повз нас, ш-ш-шорхочучи ш-шинами по липкому розпеченому асфальту, — в якомусь з віконець промайне обличчя дитини, яка розглядає світ за тонованим склом, — і назавжди зникає.
-
Вітаю вас!
Пропоную відпочити трохи. Коли вже надто переймають життєві негаразди й роздратовують новини, ми з сім’єю сідаємо на велосипеди й їдемо в ліс. Дерева й свіже повітря… — й життя видається інакшим.
У цьому блозі ви знайдете нотатки про природу й тварин, історичні розвідки тощо.
Опублікував тут і прозові твори, зокрема, перші частини романів “Енелодром” і “Телеграма”. Вибрані нотатки
-
Клінічна смерть динозавра
-
Голос трави
-
Курячий страх
-
На Андріївському узвозі
-
Час мухоморів
-
Лісовий цуцик
-
Між електричкою, полем і небом
-
Чи живуть крокодили в калюжі на дорозі
-
Хрущі
-
Рання весна в лісі
-
Перше квітня
-
Вечір з гіпсовою замазкою, завірюхою за вікном і лаунжем
-
Зимово-лісовий сюр
-
Танув торішній сніг...
-
Роздоріжжя
-
Не страхітливий зовсім намет
-
Погляд з неба
-
Пізнього-пізнього вечора
-
-
Історія
Політика
Архів
Категорії
Позначки
- Великдень
- Змієві вали
- Майдан
- Народне віче
- Тимошенко
- Янукович
- археологія
- бісер
- велосипед
- весна
- вужі
- гриби
- дорога
- жаби
- жуки
- зима
- квіти
- колорадський жук
- комахи
- коти
- ліс
- лісова дорога
- літо
- ностальгія
- озеро
- осінь
- повноводдя
- поле
- прадавня історія України
- прибудова
- прибульці
- протест
- птахи
- революція
- смерть
- сніг
- спогади
- ставок
- сумно
- тварини в лісі
- черепаха
- чорний дятел
- чорний кіт
- шпаки
- євромайдан
Світлини
Тут не на тисячі, — на мільйони пікселів! Так і хочеться шубовснути з берега, але Ілля уже водичку зіпсував...
Воду в ставку зіпсував не Ілля. На жаль, уже років двадцять у ньому ніхто не купається. Можна було б написати про екологію, забудову берегів й таке інше. Та не хотілося псувати романтичного настрою. Напишу про те якось іншим разом.
А як, все ж таки, гарно може бути на Україні ... ну яка Туреччина, який Кіпр???
Це озеро так і просить, щоб тут влаштували зону відпочинку. Але для цього його треба принаймні почистити. Можна з великою долею вірогідності стверджувати, що на горбах з боку аграрного коледжу знаходився давньоруський град, спалений монголо-татарами в 1240 році. Згадки про нього є в книзі Л.Похилевича «Сказания о населенных местностях Киевской губернии», виданій в 1864 році. Якщо провести розкопки, принаймні означити городище, це була б уже зона «культурного» відпочинку :). Ще збираюся писати на цю тему.