Немішаївський ставок

став 1     Коли по розпеченому асфальту «варшавки» між Немішаєвим і Микуличами несешся спершу донизу, а потім злітаєш догори, ставок у долині виникає на мить, як фото в слайд-шоу, — вирізняється дзеркалом води й вигином берега, над яким нависають крони дерев, — і зникає.
     Усе життя — слайд-шоу.
     Кудись несешся в автомобілі, визираючи через віконця очей, — серед безперервної вервечки картинок, облич, подій, думок… — які виринають звідкись, вирізняються на мить і розшаровуються… поступаючись новим картинкам… обличчям…
     Й хочеться інколи втримати якусь світлину, зупинити й розгорнути на всі кілька тисяч пікселів.
     
     До цього ставу ми часто виїжджаємо на велосипедні прогулянки. Спершу треба проминути автотрасу Київ-Ковель. Якийсь час стоїмо на обочині й чекаємо, коли можна буде перейти дорогу. Автомашини виникають на вершинах пагорбів з обох боків, спочатку вони наче іграшкові, але швидко збільшуються й насичуються деталями й кольорами, — й за мить проносяться повз нас, ш-ш-шорхочучи ш-шинами по липкому розпеченому асфальту, — в якомусь з віконець промайне обличчя дитини, яка розглядає світ за тонованим склом, — і назавжди зникає.

став 3став 4став 5став 6став 7став 8став 9став 10став 11OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Опубліковано у Природа, Селище | Теґи: , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

4 коментарі до Немішаївський ставок

  1. Анатолій коментує:

    Тут не на тисячі, — на мільйони пікселів! Так і хочеться шубовснути з берега, але Ілля уже водичку зіпсував...

    • Павло Васянович коментує:

      Воду в ставку зіпсував не Ілля. На жаль, уже років двадцять у ньому ніхто не купається. Можна було б написати про екологію, забудову берегів й таке інше. Та не хотілося псувати романтичного настрою. Напишу про те якось іншим разом.

  2. Олег коментує:

    А як, все ж таки, гарно може бути на Україні ... ну яка Туреччина, який Кіпр???

    • Павло Васянович коментує:

      Це озеро так і просить, щоб тут влаштували зону відпочинку. Але для цього його треба принаймні почистити. Можна з великою долею вірогідності стверджувати, що на горбах з боку аграрного коледжу знаходився давньоруський град, спалений монголо-татарами в 1240 році. Згадки про нього є в книзі Л.Похилевича «Сказания о населенных местностях Киевской губернии», виданій в 1864 році. Якщо провести розкопки, принаймні означити городище, це була б уже зона «культурного» відпочинку :). Ще збираюся писати на цю тему.

Додати коментар