Якось був натрапив на Віоліті на лот з золотою чешуйкою — «золотим в чверть угорського» московського царя Олексія Михайловича. Маленька монетка, менша за нинішні десять копійок, вагою 0,8 грама, неправильної форми й незугарна. Виготовлялися такі чешуйки за «проволочною технологією» — золоту проволоку різали на шматочки, які затискували в штемпелі й згори вдаряли ковадлом. Розмір штемпеля перевищував розмір заготовок, тому зображення поміщалася частково.
Але раритет. На аукціоні пішла за 177 тисяч 600 гривень.
Поцікавився й з’ясував, що чешуйки були виготовлені в Московії в 1654 році для козаків Богдана Хмельницького після підписання Переяславської угоди.
Напевне, не останнім аргументом на користь союзу з Москвою, був той, що цар брав на себе обов’язок утримувати козацьке військо. Шестидесяти тисячам реєстрових козаків було обіцяне «твёрдое годовое жалование». Наче вживу бачу сцену, як боярин Бутурлін з бородою й ув соболиній шубі виголошує басом: «Царь золотом пожалует!» — й козацька старшина схвально гомонить.
Як говорили в Москві, «царское слово переменно не бывает», й весною 1654 року в Москві відчеканили близько семидесяти тисяч таких от манюньких чешуйок, щоб кожен реєстровий козак отримав від царя «золотого».
Як можна здогадатися, козаки були, м'яко кажучи, незадоволені.
Що можна було купити в середині 17 сторіччя за «золотий в чверть угорського»?
Це зараз на аукціоні монетка коштує шалених грошей, а тоді в Москві за неї давали вівцю, трьох жирних гусей або віз огірків. В Україні не давали й того.
Не тільки старшина, але й прості козаки й селяни, попри війну, переважно жили заможно. На ярмарках розраховувалися золотою й срібною європейською монетою. Золоті «дукачі» були звичною прикрасою для українок.
Улітку 1654-го царський посланець П.Д.Протасьєв приїжджав до Богдана Хмельницького залагодити ситуацію й пояснити старовинний московський звичай нагородження золотим. Отримати золотого від царя — велика честь, монетою не можна розраховуватися, треба зробити в ній отвір й носити на шиї.
Більшість цих монет пішло в обіг. Із 77-ми «золотих в чверть угорського» 1654 року, які зберігаються в російських музейних колекціях, тільки 22 мають отвори.
Продали Україну за чешуйку, то що вже вдієш, — продали.
