Коли на велосипедах ми прогулюємося до лісу, кожен там шукає щось своє. Дружина — ящірок, черепах та іншу живність, щоб зняти на фото, я — давні кургани й залишки праукраїнських городищ, дочка — крокодилів у лісових калюжах, сина ж цікавлять речі технократичні — зав’язлий по вуха в калюжі «Газик» та купа радіоелектронного сміття в одній із ям.
Героїчна й сумна доля «Газика», що потерпів катастрофу в лісі, понуро вткнувшись капотом у брудну калюжу, переймала малого, й настільки, що довелося з’їздити на те місце й показати: «На ось, дивися, калюжа висохла й нема тут давно вже ніякого „Газика“, можеш лупу взяти й перевірити!» І що ж малий? Витягнув з рюкзачка лупу й став вивчати колію дороги! Й справді, жодних слідів джипа не виявилося.
Що ж до сміття, то воно, на жаль, трапляється в лісі — залишається й після пікніків на природі, й вантажівки, буває, злодійкувато зсипають його в канави чи ями. Гарна в нас планета, скажу вам, тільки трохи засрана.
Однак для малого головне питання екології — це перебрати купу поламаної електроніки й знайти там собі якесь добро. Руки аж сверблять й очі горять.
Надибав от клавіатуру.
В піщаному грунті край дороги понавимивало ями, оголивши корені сосен, куди кількома машинами вивезли сміття. В одній із куп виявилися корпуси телевізорів та інший електронний непотріб. Малий там знайшов корпус від клавіатури. Гарною була клавіатура, навороченою, — напевне, комусь служила вірою й правдою кілька років, поки не була викинутою геть. Вважайте, померла. Й лежати їй та скніти в лісовій ямі тисяч так з п’ять років, аж поки не відкопали б її майбутні археологи.
А так малий відчистив її й відмив, — й тепер радує серце майбутнього інженера. Вважайте, відродилася до нового життя. Реінкарнувалася.
Та нехай забавляється.
Може й справді виросте технократом. Удома старі телевізори й системники порозґвинчував, спасу нема.
P.S. А натраплять археологи майбутнього на одне з наших сміттєзвалищ, от роботи буде! Уявляєте собі, все сміття закаталогізувати, по пакетиках розкласти й на кожен бірочку причепити!..
-
Вітаю вас!
Пропоную відпочити трохи. Коли вже надто переймають життєві негаразди й роздратовують новини, ми з сім’єю сідаємо на велосипеди й їдемо в ліс. Дерева й свіже повітря… — й життя видається інакшим.
У цьому блозі ви знайдете нотатки про природу й тварин, історичні розвідки тощо.
Опублікував тут і прозові твори, зокрема, перші частини романів “Енелодром” і “Телеграма”. Вибрані нотатки
-
Клінічна смерть динозавра
-
Голос трави
-
Курячий страх
-
На Андріївському узвозі
-
Час мухоморів
-
Лісовий цуцик
-
Між електричкою, полем і небом
-
Чи живуть крокодили в калюжі на дорозі
-
Хрущі
-
Рання весна в лісі
-
Перше квітня
-
Вечір з гіпсовою замазкою, завірюхою за вікном і лаунжем
-
Зимово-лісовий сюр
-
Танув торішній сніг...
-
Роздоріжжя
-
Не страхітливий зовсім намет
-
Погляд з неба
-
Пізнього-пізнього вечора
-
-
Історія
Політика
Архів
Категорії
Позначки
- Великдень
- Змієві вали
- Майдан
- Народне віче
- Тимошенко
- Янукович
- археологія
- бісер
- велосипед
- весна
- вужі
- гриби
- дорога
- жаби
- жуки
- зима
- квіти
- колорадський жук
- комахи
- коти
- ліс
- лісова дорога
- літо
- ностальгія
- озеро
- осінь
- повноводдя
- поле
- прадавня історія України
- прибудова
- прибульці
- протест
- птахи
- революція
- смерть
- сніг
- спогади
- ставок
- сумно
- тварини в лісі
- черепаха
- чорний дятел
- чорний кіт
- шпаки
- євромайдан
Світлини
Ти диви 🙂 Мо, якщо пошукати, якого ноутбука знайшли б, або той ... модний нині айпед 🙂
Дешевше буде купити новий :). Колись купив на радіоринку старий ноутбук, то стільки грошей у нього вгатив на ремонт і заміну компонентів, просто кошмар. А купив новий у магазині, так вже два роки користуюся, й гвинтики корпусу, тьху-тьху-тьху, ще не відкручувалися.