Архів автора: Павло Васянович

Немішаївський ставок

     Коли по розпеченому асфальту «варшавки» між Немішаєвим і Микуличами несешся спершу донизу, а потім злітаєш догори, ставок у долині виникає на мить, як фото в слайд-шоу, — вирізняється дзеркалом води й вигином берега, над яким нависають крони дерев, … Продовження

Опубліковано в категорії: Природа, Селище | Позначки: , , , | 4 коментарі

Павук і колорадський жук

     Картопляне ботвиння на городі зачахло, й колорадські жуки розбрелися по довколишній території в надії натрапити хоча б на очистки чи якось баклажана. Понуро карабкаються по стіні будинку, де вона разом з прибудовою утворює глухий кут, добираються до стріхи … Продовження

Опубліковано в категорії: Тварини | Позначки: , , , , | 2 коментарі

Таємнича Мар’янівка

     У дитинстві, коли ходили в ліс по ягоди, мама казала: «Не заходь далеко, в Мар’янівці опинишся!».     Страхітливе й таємниче село знаходилося з іншого краю лісу кілометрів за десять, за хащами й болотами. Мама народилася в Дуброві, невеличкому … Продовження

Опубліковано в категорії: Історія, Особисте, Природа | Позначки: , , | 3 коментарі

Зміїв вал під Макаровим

     Невідомо, яке відношення Яків Свердлов мав до вулиці в селі Фасівочка під Макаровим. Зате відомо, яке відношення до неї мають Змієві вали.      Звичайна сілька вулиця, довга-предовга, — спершу асфальтована, потім з якимось «твердим» покриттям — щебенем … Продовження

Опубліковано в категорії: Історія, Вибрана історія, Змієві вали | Позначки: | 4 коментарі

Хрест при дорозі

     На обочині дороги при в’їзді до Плахтянки здіймається хрест. Довкруг спокійно й тихо — ні людей, ні машин. Трава, зорана земля, паркани й поодинокі дерева, стріхи будинків в гарячому повітрі й пронизливо-блакитне небо над головою.     Мимоволі пригальмовую … Продовження

Опубліковано в категорії: Історія, Особисте | Позначки: , , , , | 4 коментарі

Діти й лисапета

       Старезний крутий татків велик...  — три швидкості й чотири передачі. Натиснути на педаль і ще нат-тиснути, міцно вчепившись у кермо, — й нехай вітер дме в обличчя й будинки, прискорюючись, проносяться збоку й залишаються посаду чужі велисопеди, на яких … Продовження

Опубліковано в категорії: Діти | Позначки: , , | 2 коментарі

Чорний кіт, відповідальний за плин життя

     Якщо хтось надумає мені дзвонити на домашній, нехай має на увазі, що в той момент на телефоні може спати чорний кіт Марсик.     Я зовсім не натякаю на те, щоб мені по домашньому не дзвонили, просто хочу морально … Продовження

Опубліковано в категорії: Тварини | Позначки: | 2 коментарі

Мурашки для настрашки

   На ділянці нас живе четверо людей — двоє дорослих і двоє маленьких — і тисячі, десятки тисяч… сотні тисяч… — мільйони?.. — мурашок. Маленьких рудих, маленьких чорних… трохи більших чорних… великих чорних… — ніякої мурашиної статистики не ведеться, загальна … Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: | 1 коментар

Щури в будинку

     Щури з покоління в покоління жили на горищі. Коли вони там завелися, сказати важко, напевно, тоді ж, коли був зведений і покритий дахом сам будинок, більше п’ятидесяти років тому. Вони могли вважати, й, видно, що вважали будинок своєю … Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: , , | Прокоментуй!

Коні й коники

     У полі під лісом пасуться троє коней лісника. Ми їх знаємо, й вони знають нас, — принаймні, старша кобила Фанта (така ж руда й грайлива, як і напій) киває головою, коли ми проїжджаємо на велосипедах.     А коникам-стрибунцям до … Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: , , | 4 коментарі

Пам’яті жаби

     На лісовій дорозі вирізняється рухлива барвисно-чорна пляма. Встигаємо вчасно загальмувати: це мухи, жуки-могильники й усіляка інша живність, яка зібралася на святковий банкет з приводу смерті жаби.     Можливо, це останки того жабиська, яке повесні, як тільки зійшов сніг, … Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: , , | Прокоментуй!

Чорниця

     Насичений жаркий запах хвої й лісових квітів, сліпуче сонце в розривах між кронами сосен, ритмічне «ці-ці» синички з-від сусіднього дерева й віддалене кування зозулі, — й гул літака з високого ясно-блакитного неба.     Обламки гілок, ямки й купини, — розлогі … Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Природа | Позначки: , | 7 коментарів