Проминули дощі й ліс заполонили мухомори. Куди не ткнись — повсюди червоні в крапинку кружальця шапинок, більші й менші.
Деякі з мухоморів лежать на землі з вивернутою шиєю, виставивши догори вже байдужі помертвіло-бліді пластинки. Напевне, якийсь грибник, одчаївшись знайти білого гриба чи бодай польського, копав ногами беззахисні червонуваті тільця зі спідничками на тоненьких ніжках.
Та не такі вже мухомори й беззахисні. На зміну полеглим стають десятки повносилих молодих грибів. Чіпко тримаються мухомори за свою землю, й глибоко їм байдуже, вважають люди їх гарними грибами, чи якими.
Але ж гриби, шапка й ніжка, — всього лиш плодові тіла. Вони проростають з землі й за кілька днів чахнуть. Організм же гриба, або грибниця, міцелій, — це мереживо тоненьких ниточок у грунті. Цей організм живе кілька десятків років, поволі завойовує довкружню територію, — поширюється кільцями, які в народі називають «відьомськими».
Тож окремі гриби, яких ми бачимо в лісі, є лише проявом цього єдиного організму, — одного велетенського мухомора, який незримо й владно опановує все довкруг.
Страшно?..
Японський вчений Тошіюкі Накагакі відкрив у грибів щось таке, що можна назвати пам’яттю й розумом.
Деякі гриби перетворють мурах на зомбі.
Й не тільки мурах.
На давніх наскельних малюнках у північно-східному Сибіру людей часто зображували з головами у формі грибів. Відомо, що серед сибірських народів була поширена традиція вживати відвар мухоморів. Зокрема, шамани пили відвар, щоб спілкуватися з духами предків.
Скандинавські вікінги, берсерки, пили відвар мухоморів перед боєм. Вони шаленіли, втрачали страх і не боялися смерті. Берсерків перевозили на окремих кораблях, тому що інші воїни боялися перебувати поруч з ними.
Хоча справа може бути й трохи в іншому.
У мухоморах міститься дві отруйні речовини, що діють на організм людини. Психотропну й галюциногенну дію проявлявяє мікоатропін, він же мусцимол. Інша речовина, мускарін, викликає також неможливість контролювати сечовипускання, дефекацію через розіслаблення відповідних м’язів, а також нестримне блювання.
Уявляєте собі цього воїна, обгадженого й оббльованого, з виряченими очима й сокирою в руках? Зрозуміло, чому вороги розбігалися від берсерків на всі боки, а товариші по зброї не бажали перебувати з ними на одному кораблі.
До речі, воїнів Олександра Невського перед Льодовим побоїщем у 1242 році, як свідчать літописи, нагодували сушеними мухоморами. Тому відомий фільм Ейзенштейна під музику Прокоф’єва не можна назвати повною мірою історично достовірним.
Що?..
Не дочекаєтеся від мене поваги до цього «святого» і його обдристаного воїнства, яке двома роками раніше, в 1240 році, ходило з Батиєм на Київ і залишило на наших землях випалену пустелю.
Але це окрема тема для розмови.
Що ж до мухоморів, хотілося б на закінчення сказати про їх кілька добрих слів. Хоча вони є традиційним атрибутом Баби Яги й інших відьом, в українській народній медицині використовувалися для лікування багатьох хвороб, у тому числі рака й туберкульоза. Тож не буває грибів гарних і поганих. Справа в тому, для чого і як їх використовувати.
Але ж вони такі гарні))) Малим колись дуже любив їх топтати і копати в лісі)))
Стільки грибів, як цьогоріч, навіть досвідчені грибники не пам"ятають. На Волині і Прикарпатті білі центнерами збирають. Старі люди кажуть, що таке було перед війною і пророкують велику біду... А щодо мухоморів, то їх кажуть лосі полюбляють.Можливо, вони для них як антибіотик?..Дякую за гарну мандрівку до осіннього лісу!
Й що цікаво, лосі живі-здорові, поводять себе адекватно й на людей не кидаються, як берсерки :).