Пішли з дочкою прогулятися, хотів їй купити в кіоску цукерку, та виявив, що не взяв з собою грошей.
Не вертатися ж тепер додому...
— А в мене мене є гроші, — сказала Катя й дістала з сумочки гаманець, який сплела їй з бісеру мама, відкрила блискавку й маленькими тонкими пальчиками дістала кілька охайно складених купюр.
Порахував: чотирнадцять гривень. Так ми багаті! Вистачить і на «Лімбо» й на лимонад.
— Я тобі поверну з процентами, — кажу.
Уже звикаю до того, що в дітей потроху заводяться гроші. То на день народження подарують, то хтось з родичів приїде в гості й підкине гривню-другу. Мене зворушує, як мала ставиться до своїх грошей. Не розкидає й не губить, але й не труситься за ними. Завжди в курсі, скільки в неї грошей, де вони знаходяться, й коли треба пускає в діло.
Як і будь-яка дівчинка, Катя любить прикрашатися перед дзеркалом. Часто в хід ідуть мамині прикраси, але Катруся вже має й свої. Мама в неї захоплюється бісероплетінням, тому в малої не бракує каблучок, заколок, брошок, кольє й таких інших дрібничок. Своє багатство, як і гроші, Катя не розкидає по всьому будинку, а зберігає в скриньці, яку тримає на тумбочці біля ліжка. Може одягнути ту чи іншу прикрасу в залежності від того, куди направляється — в садочок, з мамою по магазинах, чи до когось у гості.
Період зараз у неї — кішечки Кіті. Тому все в малої переважно з Кіті — й сумочка, гаманець, й заколочки...
Попросила мене якось сходити в дитячий магазин і щось там купити.
Ну, пішли. З’ясувалося, що Катя там примітила собі маленьку таку й охайненьку каблучку. Звичайно, з Кіті. Каблучка коштувала 3 гривні. Поки що прикраси для дочки обходяться недорого. Поки що.
P.S. Діалог з дочкою.
— Тато, будь ласка, принеси мені водички.
— Катюню, принеси сама.
— Татуню, я сказала «будь ласка», і ти йдеш.
-
Вітаю вас!
Пропоную відпочити трохи. Коли вже надто переймають життєві негаразди й роздратовують новини, ми з сім’єю сідаємо на велосипеди й їдемо в ліс. Дерева й свіже повітря… — й життя видається інакшим.
У цьому блозі ви знайдете нотатки про природу й тварин, історичні розвідки тощо.
Опублікував тут і прозові твори, зокрема, перші частини романів “Енелодром” і “Телеграма”. Вибрані нотатки
-
Клінічна смерть динозавра
-
Голос трави
-
Курячий страх
-
На Андріївському узвозі
-
Час мухоморів
-
Лісовий цуцик
-
Між електричкою, полем і небом
-
Чи живуть крокодили в калюжі на дорозі
-
Хрущі
-
Рання весна в лісі
-
Перше квітня
-
Вечір з гіпсовою замазкою, завірюхою за вікном і лаунжем
-
Зимово-лісовий сюр
-
Танув торішній сніг...
-
Роздоріжжя
-
Не страхітливий зовсім намет
-
Погляд з неба
-
Пізнього-пізнього вечора
-
-
Історія
Політика
Архів
Категорії
Позначки
- Великдень
- Змієві вали
- Майдан
- Народне віче
- Тимошенко
- Янукович
- археологія
- бісер
- велосипед
- весна
- вужі
- гриби
- дорога
- жаби
- жуки
- зима
- квіти
- колорадський жук
- комахи
- коти
- ліс
- лісова дорога
- літо
- ностальгія
- озеро
- осінь
- повноводдя
- поле
- прадавня історія України
- прибудова
- прибульці
- протест
- птахи
- революція
- смерть
- сніг
- спогади
- ставок
- сумно
- тварини в лісі
- черепаха
- чорний дятел
- чорний кіт
- шпаки
- євромайдан
Світлини
Катруся в тебе молодець! Мама у неї — також. У нас на Поділлі бісер пацьорками називають. Гарно!
Дякую, Анатолію Степановичу!
Гарне дівчатко. Період Кітті мабуть переживають всі батьки, так то вже є))) Дай Боже здоров'я та щастя Катрусі! Тьфу-тьфу, шоб не наврочити)).