Наводив порядок у прибудові, де в мене робоче місце. Протер від пилу теки з рукописами. Перебрав книжки й поскладав їх по-новому в шафі. Паростки золотого вуса, що вже кілька місяців скніли в банках, пересадив у горщики й влаштував на підвіконні.
Узявся розпалювати вогонь у печі. Горіхові гілки шипіли й ніяк не хотіли займалися. В хід пішли десятка з два аркушів рукописів з однієї з тек.
Т-те!
Я вам не Гоголь. У мене все, що треба, — на хард-диску.
Відтак сидів на канапі й споглядав кімнату. Все виглядало зручним і затишним — столик, великий монітор, зручна й широка клавіатура. Старі добрі динаміки в кутках під стелею. Екран телевізора з-від шафи. Широке ліжко.
Як звір обладнав собі лігво, в якому помирати.
Шось ти зарано ще про той світ заговорив, нам ще дітей на ноги поставити тре 🙂 А так то лігво нічого, затишне 🙂
То я не всерйоз.
Павле! Не бачу тебе ніде в онлайні довго, тому вирішив написати сюди. Сьогодні 27 листопада і у тебе свято! Дозволь мені тебе привітати з Днем Народження, побажати тобі гострого пера, яскравих вражень та ідей для творчості і найголовніше — здоров'я тобі та твоїм близьким! Бережіть одне одного і нехай все задумане у тебе вдасться! З Днем Народження!
Дякую, Олеже!