Маленькі такі грибочики

     Минула любов моєї дружини до поганок і мухоморів. Ну, майже минула. Тепер, коли ми приїжджаємо в ліс, вона перш за все обстежує довкружній мох на предмет наявності маленьких польських грибочків.  А коли знаходить, кличе мене через весь ліс.
     Одного разу прийшов, думав уже лаятися (якраз був надибав грибне місце), — а там  сімейка білих грибів.
      Дружина так зраділа, що й сфотографувати забула. Продовження
Опубліковано в категорії: Дружина, Природа, Фото | Позначки: , , | 2 коментарі

Роздоріжжя

        Колись ми з Сашком натрапили на цю розвилку, коли їздили по чорницю.
     Тоді знайомими дорогами ми проїхали до болотця, а далі до чорничника йшли через ліс пішки й вели велосипеди в руках.
     Чорничник виявився вже добряче покоцаним гребінками, але під самим болотцем можна було знайти нетронуті купини.  Робота знайшлася і для сина. Поруч виднілася непевна споруда невідомого призначення — між деревами на висоті близько двох метрів були прибиті колоди, до яких проволокою прив’язані гілки. Я збирав ягоди, Сашко творчо довершував роботу невідомо кого, перетворюючи споруду в хижку, де можна було б при нагоді сховатися від дощу, а то й перезимувати. Продовження
Опубліковано в категорії: Діти, Дружина, Життя, Природа | Позначки: , , , , | 1 коментар

Велика дубрівська дорога

      Мама розказувала, що дорога між Дубровою й Немішаєвим їй постійно сниться. Народилася вона й виросла в Дуброві, невеликому селі, оточеному лісами, а навчалася в Немішаєві, досить значному тоді селищі при залізничній станції, до якого через ліс вела дорога. Тож поїздити на велосипеді по тій «дубрівській дорозі» довелося чимало.
     Дорога, власне кажучи, поєднувала село з цивілізацією. Була вона широкою й уторованою, й постійно по ній проїжджали вози, а то й автомобілі.
     Потім часи змінилися — між Немішаєвом і Козинцями проклали асфальт, й маминому селу  дісталося відгалудження.
     Й «велика дубрівська дорога» втратила значення. Продовження

Опубліковано в категорії: Природа, Сім'я | Позначки: , , | Прокоментуй!

Осінній ліс

      Видався останній, можливо, в цю осінь теплий і сонячний день.
     Далі вже за прогнозом — похмуре небо, понурі прохолодні дощі й знервовані й брудні парламентські вибори. Продовження
Опубліковано в категорії: Вибране фото, Природа, Фото | Позначки: , , | Прокоментуй!

Мох

Опубліковано в категорії: Природа, Фото | Позначки: , , | Прокоментуй!

Гарні гриби

     Після наших велосипедних вилазок у ліс на кухні тривко пахне грибами. Інколи й чимало привозимо гарних грибів.
     Але є гриби настільки гарні, що ми їх не збираємо.
     Лише фотографуємо. Продовження

Опубліковано в категорії: Природа, Фото | Позначки: , , | Прокоментуй!

Зміїв вал — 2

     Здалося, що Зміїв вал приховував себе від сторонніх очей. Непримітно відгалуджувався від посадки й спрямовувався в поле. 
     Подалі від асфальтованих доріг... від котеджів за гранітними парканами… — тягнувся віддаленими горішніми лугами між селами, що скупчилися в долинах невеличких річок, — серед тиші й спокою. Лише зорані й скошені поля з обох боків, смуги посадок… клаптики лісів… — й небо вгорі. Й висока трава на схилах, й поодинокі деревця на пологому гребені. 
     З Федором Макаровичем поговорили трохи. Продовження

Опубліковано в категорії: Історія, Вибрана історія, Змієві вали | Позначки: , , | Прокоментуй!

Зміїв вал — 1

 

       Колюче сонце серед пронизливо-блакитного неба й сонна сільська вулиця, вимощена бру-бру-бруківкою, — не видно нікого й не чутно. Тільки важко рипить на вибоїнах мій велосипед.
     Запримітив попереду молоду жінку з дитиною.
     — Скажіть будь-ласка, де тут у вас Зміїв вал? — звертаюся до неї.
     Молодиця дивиться на мене очима широкими й аж наче наляканими. Відтак губи витягуються в посмішці.
     — Зміїний вал?.. Продовження

Опубліковано в категорії: Історія, Вибрана історія, Змієві вали | Позначки: , | 4 коментарі

Не страхітливий зовсім намет

     Якось за поворотом занедбаної дороги в безлюдному, здавалося, лісі ми натрапили на невеличкий брезентовий намет, прикритий маскувальною сіткою. Посередині визирало  щось подібне до дула, причому, великокаліберного. Не інакше, як гармати.
     У душі промайнули досада й туга. Зрозумів, як почували себе партизани, що потрапили в засаду, або ж, навпаки, німці.
     Війна, подумалося. Продовження
Опубліковано в категорії: Природа | Позначки: , , | Прокоментуй!

Усіляка маленька живність

      Шановні браття по розуму споглядають нас з неба. Ми споглядаємо жучків-павучків й усіляких інших комашок. Й інколи фотографуємо. Й намагаємося не кривдити й не збивати з життєвого шляху. Щоправда, це не стосується колорадських жуків.  Їх ми кривдимо, як можемо. Проте я не помітив, щоб колорадським жукам від того було гірше. Живуть собі, картоплю жруть, множаться і завойовують світ...
     Але я тут більше не про них, а про комах не зажерливих, які самі живуть і дають жити іншим. Живуть у мирі з цією планетою. Продовження
Опубліковано в категорії: Природа, Тварини, Фото | Позначки: , , | Прокоментуй!

Дружина і фото

 
 
 
 
 
         Годі вже відверто й нахабно використовувати дружину... — гм-м, я в сенсі того, що  годі видавати її фото за свої. Ну, фото не її самої, а фото зроблені нею. Щось я зовсім заплутався. Для компенсації дам її фото... —  ну, в сенсі не фото, зроблені нею, а її фото, зроблені мною. Але її фото. Якось так. Чи навпаки?..
Опубліковано в категорії: Дружина, Сім'я | Позначки: | 2 коментарі

Калюжі в лісі

Опубліковано в категорії: Вибране фото, Дружина, Природа, Фото | Позначки: , , | Прокоментуй!