-
Вітаю вас!
Пропоную відпочити трохи. Коли вже надто переймають життєві негаразди й роздратовують новини, ми з сім’єю сідаємо на велосипеди й їдемо в ліс. Дерева й свіже повітря… — й життя видається інакшим.
У цьому блозі ви знайдете нотатки про природу й тварин, історичні розвідки тощо.
Опублікував тут і прозові твори, зокрема, перші частини романів “Енелодром” і “Телеграма”. Вибрані нотатки
-
Клінічна смерть динозавра
-
Голос трави
-
Курячий страх
-
На Андріївському узвозі
-
Час мухоморів
-
Лісовий цуцик
-
Між електричкою, полем і небом
-
Чи живуть крокодили в калюжі на дорозі
-
Хрущі
-
Рання весна в лісі
-
Перше квітня
-
Вечір з гіпсовою замазкою, завірюхою за вікном і лаунжем
-
Зимово-лісовий сюр
-
Танув торішній сніг...
-
Роздоріжжя
-
Не страхітливий зовсім намет
-
Погляд з неба
-
Пізнього-пізнього вечора
-
-
Історія
Політика
Архів
Категорії
Позначки
- Великдень
- Змієві вали
- Майдан
- Народне віче
- Тимошенко
- Янукович
- археологія
- бісер
- велосипед
- весна
- вужі
- гриби
- дорога
- жаби
- жуки
- зима
- квіти
- колорадський жук
- комахи
- коти
- ліс
- лісова дорога
- літо
- ностальгія
- озеро
- осінь
- повноводдя
- поле
- прадавня історія України
- прибудова
- прибульці
- протест
- птахи
- революція
- смерть
- сніг
- спогади
- ставок
- сумно
- тварини в лісі
- черепаха
- чорний дятел
- чорний кіт
- шпаки
- євромайдан
Світлини
Двері в літо
Опубліковано в категорії: Вибране фото, Природа, Фото
Позначки: дорога, ліс, літо, озеро, поле, худоба
Прокоментуй!
Вирок Тимошенко
Замітка була написана одразу ж після винесення вироку Юлії Тимошенко восени минулого року. Зараз перечитав її, й думаю, нехай буде. З власного досвіду знаю, що перше враження здебільшого вірне. Потім ситуація змінюється, хилить в один бік, в інший, але, зрештою, повертаєшся до перших висновків і оцінок.
* * *
Переповнені вагони метро, різноспрямовані людські потоки між переходами й ескалалаторами, — екрани й екранчики, — сенсорні телефони, електронні книги й ноутбуки, — очі-очі-очі, — понуро-рекламним екскалатором піднімаюся догори… — й потрапляю в затишну київську осінь. Раніше в ній було незле посидіти десь на лавочці в скверику, випити пива й подумати про своє.
Але зараз не до того. Продовження
* * *
Переповнені вагони метро, різноспрямовані людські потоки між переходами й ескалалаторами, — екрани й екранчики, — сенсорні телефони, електронні книги й ноутбуки, — очі-очі-очі, — понуро-рекламним екскалатором піднімаюся догори… — й потрапляю в затишну київську осінь. Раніше в ній було незле посидіти десь на лавочці в скверику, випити пива й подумати про своє.
Але зараз не до того. Продовження
Опубліковано в категорії: Вибрана політика, Політика
Позначки: осінь, протест, спогади, Тимошенко
Прокоментуй!