Нотатник

Блок-пост на Варшавській трасі

Дата публікації 20.05.2014 | Автор Павло Васянович

На повороті з Окружної на Житомирську трасу жіночка продає синьо-жовті прапорці. Стоїть на розподільчій смузі, — і, як тільки машини зупиняються на червоному світлі, підходить до кожної й пропонує. Виглядає цілком пристойно, не як жебраки чи цигани, які частенько промишляють таким чином, — спина випрямлена, погляд вимогливий.
З широкого бігборда кандидат у Президенти Олег Ляшко в оточенні спецназівців запевнює, що України не віддасть нікому.
Отака війна. Продовження →

Опубліковано в категорії: Політика | Позначки: Майдан, постреволюційне | Прокоментуй!

Гроза на початку травня

Дата публікації 01.05.2014 | Автор Павло Васянович

На сьогодні в Києві й області оголошено штормове поперед-ження. Очікуються грози й шквали вітру.
А поки на галявині під яблунею затишно й тепло. В очі світить сонце. З-від трави, яку я покосив кілька днів тому, визирають життєво-вперті квітки кульбаби. Згори до трави звисає яблунева гілка, всіяна білим цвітом, — й серед цвіту гудуть невпинні бджоли.
Продовження →

Опубліковано в категорії: Природа, Тварини, Фото | Позначки: бджоли, гроза, яблуня | 1 коментар

Ще раз про бісерні яйця до Великодня

Дата публікації 22.04.2014 | Автор Павло Васянович

Минулого року я вже писав про захоплення дружини бісероплетінням, зокрема, про яйця з бісера, які вона плете до Великодня. Сьогодні репрезентую її нові роботи й надаю слово їй особисто:

Ну, вірніше було б сказати не «роботи», а робота, одна. Бо на інші яйця не було в мене вже ні часу, ні натхнення попри те, що в планах було сплести три гарних, з п'яти, з весняними квітками (два з них були зроблені ще в минулому році, а в цьому я спромоглася лише на одне. Зате воно — з чеського бісеру!) та одне, а-ля вишиванка, на подарунок.
Продовження →

Опубліковано в категорії: Дружина | Позначки: бісер, Великдень | 3 коментарі

Сон у весняну ніч

Дата публікації 08.04.2014 | Автор Павло Васянович

У неділю з’їздили на велосипедах в ліс.
Прозора вода в струмку, маленькі листочки на деревах, несамовитий пташиний спів і тендітні прозоро-сині пелюстки квітки сон у траві серед сосен.
Бачив сон, коли ходив за дровами. Та чогось не вистачало для повноти життя, тому витягнув телефон, підняв догори (щоб краще ловило) й вийшов в інтернет.
У Харкові й Донецьку сепаратисти знову штурмували ОДА.
Задовбали.
Сховав телефон і почав збирати дрова. Уже ж наче почало вгамовуватися на Сході. Крим віддали, нехай, — зараз нас переконують, що все одно б віддали — з кров’ю чи без крові, — гаразд! Десь угорі між кронами сосен змахував крилами й кричав ворон. Щоправда, могли б нормально вивезти людей і техніку, подбати про безпеку українських громадян. Продовження →

Опубліковано в категорії: Особисте, Політика | Позначки: весна, квіти, ліс | Прокоментуй!

В очікуванні «колорадської» навали

Дата публікації 31.03.2014 | Автор Павло Васянович

На слуху питання — чи почне Росія війну проти України?
На мою думку, війну в класичному розумінні — з танковими маршами й авіанальотами — навряд чи. Може, Путін і хотів би показати світові «кузькіну мать», — але за словами Бургомістра з п’єси Шварца «Дракон», він ще не з’їхав з глузду, вірніше, з’їхав, але не до такої міри. Сучасна «кузькіна мать», — дама недешева й надто ризикова. Продовження →

Опубліковано в категорії: Майдан, Політика | Позначки: колорадський жук | Прокоментуй!

Фіолетові весняні бджоли

Дата публікації 14.03.2014 | Автор Павло Васянович

Війна війною, а весна по розпорядку.
Варто було виткнутися першим квітам, як одразу ж на них з’явилися бджоли.
У них розвідка так гарно налагоджена, чи відчувають просто?
Сидять у своїх вуликах, і коли надходить момент, починають усвідомлювати, що там десь, далеко-предалеко, з’явилися квіти й вони мають туди летіти й збирати нектар.
Це їх обов’язок на цій планеті. Й це не обговорюється. Продовження →

Опубліковано в категорії: Природа, Фото | Позначки: бджоли, весна, квіти, смерть | Прокоментуй!

Наші

Дата публікації 07.03.2014 | Автор Павло Васянович

У моєї дружини, Олени, є коло знайомих, з якими вона пов’язана спільним захопленням — бісероплетінням. Майстрині спілкуються на сайтах і в
соцмережах — переважно про свої справи, — але якось дружина показала повідомлення від Оксани з Севастополя: «Читаю блог твоего мужа, но он о Севастополе написать не хочет?»
Я був приємно здивований увагою, але що міг відповісти? Я був не в курсі того, що насправді відбувається в Севастополі. Продовження →

Опубліковано в категорії: Війна, Політика | Позначки: війна, Крим, Українська ідея | Прокоментуй!

Постреволюційне

Дата публікації 25.02.2014 | Автор Павло Васянович

— Хто ця страшна баба? — спитав десятирічний син, дивлячись в екран телевізора.
Я навіть образився.
— Чому страшна? — знизав плечима. — Й не «баба» вона зовсім...
Ще кілька років тому ця жінка приваблювала (принаймні, чоловіків) не так політичною програмою, як вродою й жіночим магнетизмом.
А зараз на сцені Майдану виголошувала промову, сидячи в інвалідному візку, — й видавалася й справді страшною. Колючі темні очі виблискували серед посірілого обличчя, як у безнадійно хворої бабусі, яка не примирилася з Богом і ненавидить увесь світ. Продовження →

Опубліковано в категорії: Майдан, Політика | Позначки: євромайдан, Інституська, Небесна сотня, смерть, Тимошенко | Прокоментуй!

Ранок 21 лютого

Дата публікації 22.02.2014 | Автор Павло Васянович

Маршрутку на Київ не дочекався, пішов на трасу й сів у якийсь «лівий» мікроавтобус. Добирався в столицю кружними дорогами через Ірпінь.
На виїзді з Ірпеня на обочині покоїлися остяки двох спалених вантажівок, схожих на військові. Зустрічну смугу перегороджувала барикада з автомобільних шин, над якою здіймався український прапор, і стояв блок-пост самооборони.
Не встиг щось розгледіти до пуття, — водій, як здалося, намагався якнайшвидше проминути це місце. Широка й майже порожня смуга автотраси нестримно вела вперед, на столицю. Однак під лісом при в’їзді в межі Києва автобус владним рухом жезла спрямував на обочину молодик у цивільному.
Водій покірливо загальмував і відкрив двері, — той неспішно піднявся по сходах у салон.
— Та шо тут... — промовив водій. — Усі нормальні. Продовження →

Опубліковано в категорії: Майдан, Політика, Фото | Позначки: євромайдан | Прокоментуй!

Курячий страх

Дата публікації 16.02.2014 | Автор Павло Васянович

Жили-були у нас кури, і якось трапився серед них переполох: стали бігати по загону, бити крилами й ховатися по закутках. Я не міг зрозуміти причину паніки, поки не побачив високо в небі шуліку (іншим словом, не до ночі буде сказано, беркута) — парив собі в струменях повітря й не звертав на зашуганих курей щонайменшої уваги.
Довкруг було брудно й сморідно. Збоку приткнувся дров’яний сарайчик, де втихомирилася колода, на якій рубали дрова й голови курям, — я стояв посеред загорожі з сокирою в руці, здіймаючись головою в небо, — й дивився на курей.
Ну й що їм той шуліка? — думалося. Продовження →

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: кури, смерть, страх | Прокоментуй!

На Майдані 22 січня. Протистояння

Дата публікації 23.01.2014 | Автор Павло Васянович

Коли на метро доїжджав до Хрещатика, жінці поруч подзвонили на мобільник. Вона поговорила, відтак звела голову й промовила:
— Беркут наступає на Майдан.
Хтось перепитав, чи справді, — вона відповіла, що так, справді, вже пройшли Грушевського й ідуть далі.
Людей у вагоні було небагато, принаймні, значно менше, ніж у неділю, коли чимало хто їхав на Майдан на віче й проштовхнутися не можна було. Кожен продовжував поводити себе так, як і поводив, — хто читав, хто слухав музику в навушниках, хто просто сидів і дивився поперед себе.
Нічого більше не промовила й жінка з телефоном, тільки обличчя в неї стало якимось сірим. Продовження →

Опубліковано в категорії: Вибрана політика, Майдан, Політика | Позначки: євромайдан | Прокоментуй!

Народне віче 19 січня

Дата публікації 20.01.2014 | Автор Павло Васянович

Людей зібралося багато, мабуть, найбільше з-від першого грудня. Чимало хто прийшов у прикольних касках-масках і таких інших кастрюлях на голові. Однак веселого й піднесе-ного настрою, як на минулих віче, не відчувалося. Навіть фотографуватися не хотілося.
У довкружньому просторі немов-би зависло питання: «Що далі?»
Після того, як «копитні» закони пройшли вервечкою прийняття-підписання-опублікування, очікувалася відповідна реакція лідерів опозиції. Що, мовляв, закони є незаконними, — ну й далі все, що належить сказати. Продовження →