Картопляне ботвиння на городі зачахло, й колорадські жуки розбрелися по довколишній території в надії натрапити хоча б на очистки чи якось баклажана. Понуро карабкаються по стіні будинку, де вона разом з прибудовою утворює глухий кут, добираються до стріхи й зриваються донизу, лунко вдаряючись об бетонну доріжку, — якийсь час лежать непорушно, потім починають ворушити лапками, перевертаються на спину й знову повзуть угору по стіні.
Нема вже сил їх збирати й чавити, — просто споглядаю на титанічні їх зусилля, життєво-вперті й безглузді.
До одного з жуків на стіні підлетіла оса. Трохи покрутилася біля нього — чи то нападала, чи просто цікавилася. Колорад відмахувався задньою лапкою, зрештою, не втримався й — луп-п! — упав на бетон.
Іншого жука хапонув павук-хрестовик, який оселився під вікном.
Птахи й комахи в наших краях колорадського жука переважно не чіпають, гидують. Життєві вороги колорада залишилися на спекотних і неосяжних полях американських прерій. Інсектологи намагалися підселити їх смугастому вдогін, та не прижилися у нас заморські кліщі й уляка інша тля, наша зима для них виявилася надто суворою.
Й не було на колорадського жука управи, й почували себе смугасті прибульці на нашій землі вільно й життєрадісно. Прилетить якийсь шпак, подивиться на гидотно-червоненьку личинку, відверне клюва й полетить собі... шукати нормальну поживу... — одне тільки, люди діймали хімікатами, але це вже десяте. Колорада травили, а він лише кріпнув.
Та часи потроху змінюються, руді мурахи прибульцями зацікавилися, й перш за все їх жирними личинками, — пробираються догори по стеблу картоплі, знаходять жуків, жалять і тягнуть до себе в мурашник.
А тут, бачу, й павук-хрестовик вирішив довідатися, що то за звір такий смугастий і з чим його їдять.
Хоч і був колорадський жук значно більшим і мав захисну хітинову оболонку, поєдинок тривав недовго. Павук прокусив тому панцир, впорснув отруту — й квит. Колорад і лапками перестав ворушити. У момент його в кокон замотав і потягнув нагору, під віконний карниз.
Смачного!..
-
Вітаю вас!
Пропоную відпочити трохи. Коли вже надто переймають життєві негаразди й роздратовують новини, ми з сім’єю сідаємо на велосипеди й їдемо в ліс. Дерева й свіже повітря… — й життя видається інакшим.
У цьому блозі ви знайдете нотатки про природу й тварин, історичні розвідки тощо.
Опублікував тут і прозові твори, зокрема, перші частини романів “Енелодром” і “Телеграма”. Вибрані нотатки
-
Клінічна смерть динозавра
-
Голос трави
-
Курячий страх
-
На Андріївському узвозі
-
Час мухоморів
-
Лісовий цуцик
-
Між електричкою, полем і небом
-
Чи живуть крокодили в калюжі на дорозі
-
Хрущі
-
Рання весна в лісі
-
Перше квітня
-
Вечір з гіпсовою замазкою, завірюхою за вікном і лаунжем
-
Зимово-лісовий сюр
-
Танув торішній сніг...
-
Роздоріжжя
-
Не страхітливий зовсім намет
-
Погляд з неба
-
Пізнього-пізнього вечора
-
-
Історія
Політика
Архів
Категорії
Позначки
- Великдень
- Змієві вали
- Майдан
- Народне віче
- Тимошенко
- Янукович
- археологія
- бісер
- велосипед
- весна
- вужі
- гриби
- дорога
- жаби
- жуки
- зима
- квіти
- колорадський жук
- комахи
- коти
- ліс
- лісова дорога
- літо
- ностальгія
- озеро
- осінь
- повноводдя
- поле
- прадавня історія України
- прибудова
- прибульці
- протест
- птахи
- революція
- смерть
- сніг
- спогади
- ставок
- сумно
- тварини в лісі
- черепаха
- чорний дятел
- чорний кіт
- шпаки
- євромайдан
Світлини
Прямо війна світів)))) Нація на націю, раса на расу 🙂
Колорадський жук, напевне, вважав, що вже завоював наш світ, але, як мовиться, «и на старуху бывает проруха»)).