Вечір з гіпсовою замазкою, завірюхою за вікном і лаунжем

DSC_0014     У п’ятницю взявся продовжувати в передпокої ремонт. Голі стіни байдуже дивилися гіпсовими білками очей. У кладовці знайшов старий радіоприймач, який начебто сам налаштувався на хвилю легкого й ностальгічного лаунжу.
     Було спокійно й затишно, а за вікном мело й замітало снігом.
     Під вечір закінчилися цигарки.
     Намотав на шию шарфа й відкрив вхідні двері: в обличчя вдарив колючий вітер. Довелося пробиратися через замети до хвіртки. Промерзла шпаківня на старій яблуні, до якої було вже підлітало подружжя потенційних господарів, недоладно й важко ходила туди-сюди серед голих гілок на тлі знервовано-сірого неба.

     Попереду на вулиці маячів силует жінки. Невдовзі щоки обмезли до болю, тож довелося розвернутися й іти задом-наперед, спиною до вітру. Тим часом біля кіоску підлітки як ні в чому не бувало купували свої вічні чіпси.
     Вдома все так же серед гіпсового пилу лунав лаунж.
     Ремонт затягнувся, затягнулася й зима. Не так давно тут написав, що стовідсотково впевнений, що через кілька днів настане весна, — й, бач, помилився. Все вона триває й триває, зима в душі, й невідомо коли закінчиться.
     Голі стіни… стеля… — й жодного тобі гака, щоб повіситися.
     Та жартую.
     Настрій такий жартівливий… — відповідний погоді.
     До речі, анекдот у тему. Весна, алкаш вранці прокидається, виходить на вулицю, а там усе білим-біле від снігу. Бачить, по кучугурах біжить дівчинка у платтячку з відерцем і совочком у руках. Ну все, думає алкаш, допився. Бєлочка хапанула.
     Слабим голосом він питає:
     — Скажи мені, дівчинко, зараз весна?
     — Весна, дядечку, весна, — відповідає та. — Отака от бл...дська весна.
     Під вікном відчайдушно нявчить кіт і життя повертає до себе. Йду й впускаю його: запорошений снігом, наляканий і зневірений, — шерсть в крапинках льоду. Й належить виконати свої обов’язки перед ним — нагодувати, прогладити й заспокоїти. Вона прийде, Марсику, весна — неодмінно прийде.

Опубліковано у Життя, Особисте | Теґи: , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

2 коментарі до Вечір з гіпсовою замазкою, завірюхою за вікном і лаунжем

  1. olegvoloshchuk коментує:

    От здається описана буденна ситуація — але як поетично! Браво, Павло!

  2. Павло Васянович коментує:

    Дякую, Олеже)

Додати коментар